Чому нації занепадають?
165 грн
Ця книга змінить ваш погляд на те, як ви бачите і як розумієте світ.
Є в наявності
- Опис
- Додаткова інформація
- Відгуків (1)
Опис товару
Чому одні нації багаті, а інші бідні? Чому вони розділені заможністю та бідністю, здоров’ям та хворобами, достатком та голодом?
Чи справа в культурі, кліматі, географічному розташуванні? Можливо, політичною системою?
Відповідь: ні. Жоден із цих факторів не впливає. То як же пояснити, чому Ботсвана стала країною із найбільш стрімкою економікою процвітання, у той час, як африканські країни, на кшталт, Зимбабве, Конго потопають у бідності та насиллі.
Дарон Асемоглу та Джеймс А. Робінсон у книзі «Чому нації занепадають» роблять висновок про те, що існуючі політичні та економічні інститути (які мають успіх та його не мають) усі створенні людьми.
Корея, на приклад, – вийнятково гомогенна країна. Люди із Північної Кореї знаходяться у числі найбідніших у світі, у той час як люди із Південної Кореї вважаються одними із найбагатших. Південь забув про суспільство, що дає, натомість створив таке, де кожен має економічні можливості. Північ потопав у голоді, політичних репресіях та постійних змінах економічних інституцій. Різниця між ними лежить у тому, що вони будують свої країни із різних траєкторій.
Базована на п’ятнадцятирічному дослідженні, книга «Чому нації занепадають» відкриває неординарні погляди на історію Римської імперії, цивілізацію Майя, середньовічну Венецію, Радянський Союз, Латинську Америку, Англію, Європу, США та Африку. Книга будує нову теорію політичної економіки із питаннями, які кожна країна повинна задати собі.
Додаткова інформація
Автор: | |
---|---|
Видавництво: | |
Рік видання: | |
Палітурка: | |
Кількість сторінок: | |
ISBN: | |
Країна: |
Маріна
Економічна історія «Чому нації занепадають» - геніальна! Головна думка книги надзвичайно проста – нації повинні розвинути відкриту економіку та політичні інституції, щоб досягнути процвітання. Політичні інституції повинні включати чесні та вільні вибори, незалежний суд, некорумповану законодавчу та виконавчу гілки влади і так далі.
Нації із відкритою економікою та політичними інститутами мають у своєму розпорядженні так звану «креативну деструкцію». Це стається тоді, коли з’являються нові технології і спричиняють перерозподіл багатства. Напевно найяскравішим прикладом цього є вплив комп’ютерів та інтернету. У багатьох сферах розчарувалися у нових технологіях: видавництво, музична індустрія, дрібні магазини, виробництва і так далі. Протилежним поняттям до націй із відкритою економікою є нації, які вимагають від своїх громадян роботи, податки та інші гроші для того, щоб збагатитися.
Хоча книга надзвичайно захоплива та розповідає, як розвивався капіталізм історично, вона не пропонує ніякого вирішення проблеми. Хоча капіталізм і розвиток націй пов’язані, автор також не наголошує на цьому прикладі, як тому, який потрібно наслідувати. У нас ще багато невирішених екологічних питань і варто про це подумати.