Як виховати дорослого: підготовка дитини до успішного життя

Опис товару

Тематика видання

Психологія, виховання, стосунки, батьківство

Про книгу

Батьківська гіперопіка, на думку Джулі Літкотт-Гаймс, уже набула масштабів катастрофи. Сучасна молодь не готова найближчим часом перебрати на себе відповідальність за долю країни. Ба більше, вона не готова навіть відповідати за власне життя. На численних життєвих прикладах і багаторічних дослідженнях авторка показує, що батькам насамперед потрібно не перевиховувати дітей, а змінюватися самим. На прикладі власної родини авторка демонструє як вирватися з лабетів надмірної опіки щодо власних дітей, і перестати поповнювати лави «батьків-квочок».

Для кого книга

Для батьків, які прагнуть виховати своїх дітей відповідальними та самостійними особистостями.

Чому ця книга

Для того, аби допомогти дитині стати дорослим, навчити її самостійно ухвалювати рішення, справлятися зі стресом, знаходити вихід у скрутних ситуаціях, батькам потрібно у першу чергу змінитися самим, навчитися жити. Літкотт-Гаймс простою мовою розповідає про те, як досягти цієї мети.

Про автора

Джулі Літкотт-Гаймс до 2012 року працювала деканом першокурсників та радником старшокурсників у Стенфордському університеті, де, до речі, отримала нагороду за винятковий внесок в освіту та якість студентського життя. Активно виступає з доповідями на тему впливу надмірної батьківської опіки. Її праці з’являються у виданнях Forbes, Time, Chicago Tribune,The New York Times, Huffington Post тощо. Виховує двох підлітків.

ЦИТАТИ:

«Це найкращий порадник для усіх батьків… Must read для кожного… Перед нашими дітьми стоїть надзвичайно серйозне завдання – стати дорослими, а книга Літкотт-Гаймс – своєрідний посібник із цього питання».

The Chicago Tribune

«Літкотт-Гаймс переповідає анекдоти про те, як батьки опікуються своїми чадами аж до випуску зі школи, беручи на себе роль адвокатів своїх сором’язливих, пасивних дітей. Авторка розповідає, як страждаючи гіперопікою батьки, розсилають резюме до потенційних роботодавців, іноді навіть не повідомляють про це дітей. Така поведінка перетворює молодь на залежних істот, які звужують коло своїх можливостей… Натомість, коли батьки уважно вислуховують та дають можливість дітям бути тими ким вони є, тоді вони самостійно вирішують проблеми та насолоджуються життям. Іншими словами – живіть, і ваша дитина робитиме те ж саме».

The New York Times Book Review

Додаткова інформація