Крадійка книжок

Крадійка книжок

5.00 з 5 based on 2 customer ratings
(2 відгуки покупців )

73 грн

Незабутня книга про здатність книжок зцілити душі.

 

 

Немає в наявності

  • Опис
  • Додаткова інформація
  • Відгуків (2)

Опис товару

Книга Маркуса Зузака “Крадійка книжок” – це приголомшливий роман, який розповідає історію Лісель Мемеінгер, дівчинку, яка живе на окраїні Мюнхену. Дія відбувається під час Другої світової війни. Лісель виживає тим, що краде. Одного разу вона знаходить щось, чого вона не може просто оминути – книги. Її батько, який постійно грає на акордеоні, вчить дівчину читати. Лісель обмінює свої крадені книги із сусідом під час бомбардувань та із одним євреєм до того, як його забирають до концентраційного табору в Дахау.

Це дійсно маленька розповідь про різноманітні речі: дівчинку, декілька слів, акордіоніста, декілька фанатичних німців, єврейського рукопашного бійця та багато крадіжок…

Додаткова інформація

Автор:
Видавництво:
Рік видання:
Палітурка:
Кількість сторінок:
ISBN:
Вік:
Країна:

Відгуки покупців

5.00 з 5 зірочок
2 відгуки
4 зірочки 0 0 %
3 зірочки 0 0 %
2 зірочки 0 0 %
1 зірочка 0 0 %

2 reviews with rating of 5 зірочка (2 of 2)

(Show unfiltered results)

2 reviews for Крадійка книжок

  1. 5 з 5

    ДІВЧИНКА, ЯКА ВИЖИЛА ЗАВДЯКИ СИЛІ СЛІВ

    Читаючи ту чи іншу книжку, читач може потрапити або в погану компанію, або в хорошу. Коли я читала "Крадійку книжок", мене не відпускало гостре відчуття, що я вдома, в затишній компанії щирих друзів і давніх знайомих. Звісно, я не була там, в невеличкому містечку на околиці Мюнхена. Не була фізично. Але емоційно та почуттєво я вся була там. Стояла збоку і спостерігала...
    А спостерігати було за чим. Спершу мені довелось познайомитися з доволі чудернацьким оповідачем. Зі Смертю. Саме так. Саме з великої літери. Бо цей оповідач незримо був присутній у кожній події цієї книжки. Я зробила ще одне важливе відкриття. Смерть не одягає чорного плаща з великим каптуром. Вона не носить за плечима коси. Натомість Смерть має вигляд звичайної людини. Смерть - це наша точна копія.
    Пізніше, читаючи історію, я познайомилася з дивакуватою(на погляд пересічних німців, але не на мій) дівчинкою. Це дванадцятирічне дівча нестерпно прагнуло навчитися читати. Її маленький братик помер і першою книжкою, яку вкрала майбутня книжкова злодійка, був "Посібник гробаря". Може, не найкраща книжка для початку навчання. Але так вже сталося.
    Після першої книжки в житті дівчинки з'явилися родина, друг з волоссям лимонного кольору, ще декілька вкрадених книжок та єврей з волоссям, наче пташине пір'я(такий собі пернатий друг-єврей).
    Усі ці події певним чином вплинули на дівчинку, на її мислення, на вчинки і переживання. Але найголовніше, що з нею сталося, коли вона навчилася читати і поринула у світ слів, перейнялася їх магією - дівчинка зрозуміла усю силу слів. Слів, які можуть торкатися найглибших струн душі, проникати до серця або ж полонити своєю грубою силою, затьмарювати розум, спонукати до необдуманих вчинків, тяжких злочинів проти людства. Такими словами користувався фюрер - безжальний вождь, який упевненими, але лихими словами вистелив криваву дорогу до Смерті. Смерті добра та любові в серцях німців, що повірили його словам.
    Але слова мають і іншу властивість - заспокоювати, колисати, створювати теплу і затишну атмосферу.
    Прочитавши цю дивовижну історію австралійського письменника Маркуса Зузака, в основу якої лягли спогади його батьків-емігрантів, я зробила для себе висновок, що слова мають владу. Слова мають силу. Ними можна любити. Або ж ненавидіти. Словом можна накоїти багато страшного і лихого. Але водночас словом можна сколихнути в людському серці найкращі прагнення, які згодом переростуть у щось хороше і світле. Щось таке, що обов'язково дасть плоди добра і любові.

  2. 5 з 5

    Це настільки прекрасна книга, що всі слова будуть безсилими. Маленька дівчинка і страшна війна. І вижити вона змогла лише завдяки книгам, а ще любові, яку зброєю не вб'єш. Тема Другої світової ніби багато представлена в літературному світі, але ця книга - це одне з найкращих, і вона особлива. Оповідь тут веде Смерть, хоч і з гумором. Під час читання не полишає відчуття легкості, а сльози душать лише на останніх сторінках. Рекомендую її усім-усім!!!

Залишити відгук