Покров

4.50 з 5 based on 2 customer ratings
(2 відгуки покупців )

63 грн

Є в наявності

Доати в список бажань
  • Опис
  • Додаткова інформація
  • Відгуків (2)

Опис товару

Останні дні листопада 2013-го, країну лихоманить. Мар’яна не звертає уваги на це — усі її думки лише про чоловіка, який насправді не вартий сліз. Зустріч із дивним хлопцем Ярком змінює все. «Ти моя жінка», — сказав він. І від того стало так солодко…
Та тепер не час насолоджуватися життям. Дівчина опиняється у вирі подій: чергування на Майдані, зникнення коханого, пошуки нащадків козака Дороша — спадкоємців величезного статку…
Звідки ж Мар’яні знати, що чекає на того нащадка. Предки заповіли йому не лише скарб, а й родинне прокляття…

Додаткова інформація

Автор:

Люко Дашвар

Видавництво:

Клуб Сімейного Дозвілля

Рік видання:

2015

Палітурка:

Тверда

Кількість сторінок:

384

ISBN:

978-617-12-0095-1

Країна:

Україна

Відгуки покупців

4.50 з 5 зірочок
2 відгуки
3 зірочки 0 0 %
2 зірочки 0 0 %
1 зірочка 0 0 %

2 reviews for Покров

  1. 4 з 5

    Не зважаючи на те, що я не дуже люблю романи Люко Дашвар, ця книга вийшла цікавою та захоплюючих. Прочитала за кілька днів та раджу прочитати іншим. Хоча й кінцівка, як завжди, у авторки не вражає.

  2. 5 з 5

    "Покров" ?
    Люко Дашвар

    Про силу кохання, про силу роду, про силу прокляття, що крізь віки пробирається до кожного, і може, навіть, зруйнувати життя.

    Ніч проти 30 листопада 2013 року змінювала країну. Зміни відбулися в кожному. І ці зміни дісталися й сім'ї Озерових. Та після цього з Мар'яною Озеровою стається чимало подій, які допомагають знайти кохання і майже втратити його. Руйнується її вже давно не ціла сім'я, і дівчина намагається знову зібрати її з тих уламків, які залишились. Хоча вона не звикла думати про інших.

    Знайомий дівчини просить допомогти її в певній справі: знайти нащадка в сьомому коліні славного козацького роду Дорошів, роду, що крім спадку має таємниці та давні прокляття.
    Мар'яна тим часом чергує на Майдані, допомагає пораненим, а кожна смерть приносить їй біль.

    Книга читається легко. З першого розділу захоплює і ти вже з нетерпінням чекаєш, що буде далі, за декілька сторінок, які ти намагаєшся вже швидше перегорнути. Події перетинаються одна з одною, складаються поступово в єдину, цілісну картинку і вже з середини книги можна передбачити її кінець (звичайно, не так все прозоро, але можна здогадатись). Проте це не знищує твого захоплення книгою, а навпаки підсилює: ти думаєш, чи збігаються твої думки з написаним.

    Роман про міцність сім'ї. І не тільки родини в прямому значенні. Наша сім'я – наша держава. І кожен є частиною цієї родини.
    "Багато чого можна зробити, якщо ця країна рідна. Якщо ви не почуваєтеся сусідкою, яка вештається чужим двором. Сусідське не болить, тільки дратує. Болить тільки своє".
    У сім'ї бувають свої проблеми, сварки. І немає одного винуватого. Кожен у чомусь винен. І, звичайно, кожен має докласти свої зусилля для збререження міцності, єдності родини. І це потрібно розуміти в першу чергу.

    Роман про силу роду, предків та нащадків: "..коли людина сама своїх предків знає! Тому і поміч не потрібна, бо рідна кров - покров, захист. А хто кров свою не шанує, тому помагати гріх".

    Роман про кохання. Адже справжня сім'я будується на любові, взаєморозумінні, повазі. Хоча не завжди так в житті, але книга доводить, що так має бути. Тільки від кохання продовжується рід, як говорить баба Ната.

    Взагалі, книги Люко Дашвар є пронизливими, іноді з болючими, гострими питаннями, що змушують до роздумів. "Покров" – не виняток.

    І ще додам декілька влучних цитат:

    ✔"Хочеш загубити душу – помани її золотом".

    ✔"Шляхи зрозумілі, як у голові чисто: хоч мільйони їх простели один убереш упевнено; а розгубленим – біда: метушаться, мордуються.." ( напевно, це останнє слово якесь особливе, адже скільки разів воно зустрічається, не рахувала, але вже в'їлося, що скоро сама буду вживати його, а потрібно було б порахувати, з цікавості) ?

    ✔"..сон – реальність, а реальність – сон, який варто змінити".

    ✔"Хіба воля буває чистенькою, як відпрасований фрак? Коли це воля пахла парфумами? Тільки потом..Чому ж ти, Боже, не дав, щоби тільки потом. Не кров'ю..."

    ✔"А хто ми є – без імені, без сім'ї? "

Залишити відгук