Покров

Відгуки покупців

2 reviews for Покров

1. 4 з 5

   olha.balahur 7 Січня , 2017

   Не зважаючи на те, що я не дуже люблю романи Люко Дашвар, ця книга вийшла цікавою та захоплюючих. Прочитала за кілька днів та раджу прочитати іншим. Хоча й кінцівка, як завжди, у авторки не вражає.

   Відповісти

2. 5 з 5

   Lyubava-gromak 24 Серпня , 2016

   "Покров" ?
   Люко Дашвар
   
   Про силу кохання, про силу роду, про силу прокляття, що крізь віки пробирається до кожного, і може, навіть, зруйнувати життя.
   
   Ніч проти 30 листопада 2013 року змінювала країну. Зміни відбулися в кожному. І ці зміни дісталися й сім'ї Озерових. Та після цього з Мар'яною Озеровою стається чимало подій, які допомагають знайти кохання і майже втратити його. Руйнується її вже давно не ціла сім'я, і дівчина намагається знову зібрати її з тих уламків, які залишились. Хоча вона не звикла думати про інших.
   
   Знайомий дівчини просить допомогти її в певній справі: знайти нащадка в сьомому коліні славного козацького роду Дорошів, роду, що крім спадку має таємниці та давні прокляття.
   Мар'яна тим часом чергує на Майдані, допомагає пораненим, а кожна смерть приносить їй біль.
   
   Книга читається легко. З першого розділу захоплює і ти вже з нетерпінням чекаєш, що буде далі, за декілька сторінок, які ти намагаєшся вже швидше перегорнути. Події перетинаються одна з одною, складаються поступово в єдину, цілісну картинку і вже з середини книги можна передбачити її кінець (звичайно, не так все прозоро, але можна здогадатись). Проте це не знищує твого захоплення книгою, а навпаки підсилює: ти думаєш, чи збігаються твої думки з написаним.
   
   Роман про міцність сім'ї. І не тільки родини в прямому значенні. Наша сім'я – наша держава. І кожен є частиною цієї родини.
   "Багато чого можна зробити, якщо ця країна рідна. Якщо ви не почуваєтеся сусідкою, яка вештається чужим двором. Сусідське не болить, тільки дратує. Болить тільки своє".
   У сім'ї бувають свої проблеми, сварки. І немає одного винуватого. Кожен у чомусь винен. І, звичайно, кожен має докласти свої зусилля для збререження міцності, єдності родини. І це потрібно розуміти в першу чергу.
   
   Роман про силу роду, предків та нащадків: "..коли людина сама своїх предків знає! Тому і поміч не потрібна, бо рідна кров - покров, захист. А хто кров свою не шанує, тому помагати гріх".
   
   Роман про кохання. Адже справжня сім'я будується на любові, взаєморозумінні, повазі. Хоча не завжди так в житті, але книга доводить, що так має бути. Тільки від кохання продовжується рід, як говорить баба Ната.
   
   Взагалі, книги Люко Дашвар є пронизливими, іноді з болючими, гострими питаннями, що змушують до роздумів. "Покров" – не виняток.
   
   І ще додам декілька влучних цитат:
   
   ✔"Хочеш загубити душу – помани її золотом".
   
   ✔"Шляхи зрозумілі, як у голові чисто: хоч мільйони їх простели один убереш упевнено; а розгубленим – біда: метушаться, мордуються.." ( напевно, це останнє слово якесь особливе, адже скільки разів воно зустрічається, не рахувала, але вже в'їлося, що скоро сама буду вживати його, а потрібно було б порахувати, з цікавості) ?
   
   ✔"..сон – реальність, а реальність – сон, який варто змінити".
   
   ✔"Хіба воля буває чистенькою, як відпрасований фрак? Коли це воля пахла парфумами? Тільки потом..Чому ж ти, Боже, не дав, щоби тільки потом. Не кров'ю..."
   
   ✔"А хто ми є – без імені, без сім'ї? "

   Відповісти